• Home
  • Глобальна мережа Інститутів Конфуція 孔子 学院

Глобальна мережа Інститутів Конфуція 孔子 学院

                                                                       

Про проект

Створення і розвиток мережі Інститутів Конфуція є одним з найбільш значних освітніх і культурно-просвітницьких проектів світового масштабу початку XXI століття. Він спрямований на послідовне втілення в життя політики відкритості та гармонізації міждержавних і міжнародних відносин, в якій культурному компоненту надається особливе значення. Проект був розроблений за прикладом вже існуючих інститутів Сервантеса (Іспанія) і Гете (Німеччина) канцелярією Державного департаменту КНР (Ханьбань). Ця установа на рівні центрального уряду КНР, створене в 1987 р, здійснює діяльність по сприянню поширенню в світі китайської мови і кращих досягнень традиційної культури Китаю.

Проект названий ім’ям Конфуція (孔子) (551 — 479 рр. До н.е.) — давньокитайського мислителя, філософа і педагога, який створив соціально-етичне вчення про тісний взаємозв’язок виховання ідеальної людини і створення гармонійного держави. Визначальну роль в цьому вченні грає концептуальне положення про важливість розвитку в кожного члена суспільства високих моральних якостей і культури, що необхідно для становлення доброчесного і гуманної особистості.

Конфуціанська етика стала важливою складовою частиною політичної і духовної культури китайського народу. Вона збагатила громадську думку Китаю абсолютно новими методами використання традиційних засобів зміни поганих традицій і звичаїв з метою поліпшення суспільних відносин, в інтересах освіти і виховання. Для послідовників Конфуція такими засобами були релігійні обряди, а музика, етикет і інші форми культурного життя. Традиційне конфуціанство зазвичай не вступало в конфлікт з релігійними рухами Китаю, а цілком успішно співіснувало з ними, підтверджуючи, тим самим, свою високу суспільну значимість і затребуваність.

Вчення Конфуція не втратило актуальності й досі. З плином часу, воно стало надавати позитивний вплив на різні сфери життя не тільки Китаю, але цілого ряду сусідніх з ним держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону — Республіки Корея, Японії та ін. У багатовіковій китайської історії складно знайти особистість, яку можна порівняти з Конфуцієм. Його філософське і соціально-етична спадщина має багато спільного з кращими досягненнями європейської громадської думки.

Проект «Інститут Конфуція» спрямований на сприяння культурному прогресу людства. Він відкриває для всіх народів світу можливість вивчати мову і досягнення однієї з найдавніших цивілізацій нашої планети — китайської, на основі сучасних навчальних і навчально-методичних практик та інформаційних технологій.                     

Як відомо, Китай ніколи не відчував глобальних змін соціально-політичного і релігійно-культурного характеру, які змінювали зовнішність і сутність інших соціальних структур Сходу. Еллінізація, романізація, християнізація, ісламізація та інші процеси стороннього впливу, які так вразили державні утворення Індії, Персії, Магрибу, так і не зуміли серйозно похитнути внутрішні підвалини традиційного китайського соціокультурного генотипу, з його адаптирующим і перетворює потенціалом. Китайська цивілізація, її мова і культура, є унікальним об’єктом вивчення. В її основі лежить не мати аналогів механізму швидкого і радикального перетворення проникающих в Китай чужих ідей і досягнень, їх кітаізірованія і найкращим прикладом тут служить виникнення китайського різновиду буддизму. Ця цивілізація протягом усієї своєї історії викликала великий інтерес у іноземців, які йшли на неймовірні зусилля і жертви заради доступу до досягнень її матеріальної і духовної культури. І тепер вона сама відкривається зовнішньому світу для її всебічного осягнення.

В умовах перетворення Китаю з регіональної держави в світову державу, знання китайської мови і культури в більшості країн світу набула практичну значимість. Число тих, хто вивчає китайську мову як іноземну в даний час вже перевищила 30 мільйонів осіб. Китайська мова викладається в більш ніж 2500 вищих навчальних закладах, які перебувають у не менш ніж 100 країнах світу. Великою популярністю користуються китайська філософія, медицина, оздоровчі практики, кулінарія та інші досягнення культури народів Китаю.

    Вивчення китайської мови і культури має не тільки освітнє, а й історико-культурне та наукове значення для всього світу. А так як цей процес нерозривно пов’язаний з міжцивілізаційними контактами, то, в кінцевому рахунку, він буде сприяти розвитку дружніх відносин Китаю з іншими країнами, що благотворно позначиться на поліпшенні міжнародних відносин як в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, так і в усьому світі.

Метою проекту «Інститут Конфуція» є підвищення рівня оволодіння китайською мовою і популяризації китайської культури в світі через реалізацію освітніх програм з різних галузей гуманітарного знання, а також здійснення культурно-просвітницької діяльності. Завданнями проекту є:

(1) популяризація викладання китайської мови серед людей різних верств населення;

(2) підготовка і навчання викладачів китайської мови, надання матеріалів для викладання китайської мови;

(3) проведення кваліфікаційних тестів з оволодіння китайською мовою і підтвердження кваліфікації викладачів китайської мови;

(4) надання консультаційної інформації про освіту, культуру, економіку, суспільство Китаю і ін .;

(5) розвиток досліджень сучасного Китаю.

Основною формою здійснення освітнього проекту є створення Інститутів Конфуція на базі знаходяться за межами Китаю вищих навчальних закладах. Дані інститути є некомерційними організаціями. Вони створюються під загальним керівництвом канцелярії Державного департаменту КНР (Ханьбань), головного офісу Інститутів Конфуція і за участю вищих навчальних закладів КНР.

Перший Інститут Конфуція був заснований в листопаді 2004 р в столиці Південної Кореї — м. Сеулі. Потім подібні культурно-освітні центри стали з’являтися в університетах США, Франції, Італії, Фінляндії, Канади. В кінці 2010 р загальна кількість Інститутів Конфуція досягло 322, а число Класів Конфуція 369. Серед них є і ті, що були відкриті на базі найбільших українських вищих навчальних закладів.